wind

I 1. [wɪnd], поет. часто [waɪnd]; n

1) ві́тер

fair [strong] wind — попу́тний (си́льний) ві́тер

before [down] the wind — за ві́тром

2) за́пах, дух

3) стру́мінь пові́тря

4) (the wind) духові́ інструме́нти

5) ди́хання

he has a bad wind — у ньо́го зади́шка

6) чу́тка; на́тяк

there is smth. in the wind — хо́дять які́сь чутки́

7) пусті́ слова́

his speech was mere wind — його́ промо́ва була́ беззмісто́вна

8) мед. га́зи

9) тех. дуття́

••

between wind and water — найура́зли́віше мі́сце

to fling [to cast] to the winds — відки́нути (розсудливість тощо)

to get wind — става́ти відо́мим, поши́рюватися

how the wind blows — куди́ ві́тер ві́є

to take the wind out of smb.'s sails — зруйнува́ти чиї́сь пла́ни; ви́бити ґрунт у кого́сь з-під ніг

2. [wɪnd], поет. часто [waɪnd]; v (past і p. p. winded ['windid])

1) суши́ти на ві́трі; просу́шувати; прові́трювати

2) чу́ти, відчува́ти (нюхом); іти́ по слі́ду

3) приму́сити задихну́тися, ви́кликати зади́шку

I am winded by running — я задиха́юсь, біжачи́

4) да́ти звести́ дух

5) [waɪnd] (past і p. p. тж. wound) гра́ти, сурми́ти

II [waɪnd] 1. v (past і p. p. wound)

1) верті́тися, крути́тися; ви́тися

2) обмо́тувати(ся), намо́тувати(ся)

3) заво́дити (годинник)

4) підніма́ти, тягти́ лебі́дкою

•

- wind off

- wind up

••

to wind oneself into smb.'s favour — вхо́дити в чию́сь дові́ру

2. n

1) о́берт

2) поворо́т

3) вито́к; зви́вина